[уривок з книжки “Пригоди Пін і Гвіна”]

Тато розламав крижинку на дві частини і простягнув їх Пін і Гвіну. Ті одразу ж набрали в крильця пухнастого снігу і почали розглядати його крізь льодинки, а тато почав розповідати. Він розказував про сніжинки, про те, як вони творяться з води високо в небі. І про те, що, хоч краплини води здаються однаковісінькими, та сніжинки з них виходять абсолютно несхожими, неповторними і прекрасними. А все тому, що є Хтось, хто пильнує, аби кожна сніжинка була іншою, і для кожної має найгармонічнішу, найдосконалішу форму.

«А хто то  – Хтось?» – запитав Гвін.

«То Бог, Він створив сніжинки, весь світ навколо, небо і землю, тебе, Піні, і тебе, Гвіне», – відповів тато.

«І тебе, і маму?» – не вгавав Гвін.

«І квіти?» – прилучилася Пін.

«І мене, і маму, і квіти, і Сонце, і Місяць, і рибок, і все, що є навколо. І все те є таким же неповторним і гарним, як оці сніжинки».

©Тетяна Броніковска “Пригоди Пін і Гвіна”, видавництво “Книговир”