Головна > Блог > Блоги > Пам'ятай смак добра: вчимося дива

Сьогодні хочу поговорити з вами про чарівне свято. Свято, яке прийшло, майже відійшло, але ще триває у наших серцях, залишивши нам на цілий рік солодкий присмак мандаринок-цукерок, приємні спогади і, звісно, радість. Свято Миколая.

Що це за свято, яким воно є чи повинне бути у своїй сутності. З чого все починалося, і  у що перетворилося . Усім відомо що святий Миколай – це реальна особа, яка жила, як і ми, тішилася життю,  як діти,  робила добро, яке здавалося чудом . Але чи розуміємо, які чуда, яке  добро, робив наш Чудотворець? Звісно, ми вважаємо, що тут нема нічого не зрозумілого, все просто і логічно.

Потрібно людям, яких любиш щось подарувати. Зранку під подушкою для наших дітей і рідних повинен бути дарунок, який, безумовно, зроблений з великої любов’ю. Також ми думаємо, що насамперед це свято для наших дітей,і загалом здається вже не так важливо чи були вони чемними продовж всього року, адже подарунки отримують усі. Бо так є, бо так ми самі більше відчуваємо чарівність цього свята.

Які ж подарунки повинні отримати дітлахи? Аякже – найкращі, ті які вони дуже хотіли, те чого чекали, бо так нібито має бути. І тоді малечі здається, що Миколайко такий собі чарівник, котрий виконує усі забаганки. І тут, є один камінь спотикання. Мабуть, багатьом з вас довелося зіткнулися з знеціненням дарів, що приніс Миколай, і тоді  вам доводилося сказати, що Миколаю допомогли з подарунком батьки і що не все так просто. Та це лише для того, щоб діти почали більше їх цінувати. Колись, таке ставалося рідко, я розумію, є всім відомий аргумент, про те що змінилися часи.

Безумовно, часи постійно змінюються. І це прекрасно, але відкрию вам своє спостереження. Ми більше цінували подарунки від святого Миколая не тому, що були чемнішими, але тому що: нам здавалося неймовірним те ,що святий, а не просто чарівник,  прийшов саме до вас, крім того, був ризик все-таки не отримати дарунок, якщо був не дуже слухняним,  і одним з таких показників була швидкість забирання  нашого листа до святого Миколая.

Наприклад, якщо  я написала листа, і він пролежує біля вікна три – чотири дні, і Миколай, чи  ангели не забирають його, це – повідомлення про те, що я була не достатньо слухняною, тож спішила виправлятись, аякже, дарунок все таки я хотіла:) Тішить те, що батьки розуміють необхідність написання листа разом з дітьми. Зокрема, думаю, що читачі цього блогу добре знають про лист до святого Миколая від видавництва «КнигоВир» (автор ідеї – Христина Слободян). Пишучи разом листа,  навчаємо дітей розуміти потреби не лише свої, а й помічати інших, бачити та розуміти суть свята, суть святого Миколая та його див.

Але  є ще одна річ. Чи потрібно дітям геть таки усе те, що вони хочуть? Думаю, не завжди. Як людина, яка часто  спілкується з великою кількістю дітлахів, можу з впевненістю сказати, що така річ як планшет, велика кількість віртуальності ї, ігор, приставок, особливо ігри на кшталт: танчики, стрілялки, шкодять. Натомість можна подарувати гарну настільну стратегічну гру, від якої діти будуть  в захопленні. І дівчата, і хлопці. На те ви і батьки, щоб фільтрувати дитяче: «Просто хочу», і дитяче: «Хочу, принесе користь моральну, фізичну, і духовну  тощо».

Також дуже важливо  навчити дитину  у цей диво-час, бачити потребу не лише свою, а й інших, для цього не потрібно багато, якщо немає можливості піти у сиротинець, дім пристарілих чи відвідати когось, то вам разом з дитиною варто просто вийти на вулицю і поспостерігати, мабуть, ви точно побачите потребуючих людей. Не обов’язково  щось купувати – це може бути просто старша людина, якій потрібно помогти, це може бути смутна людина, до якої варто лиш усміхнутися.

Часом навіть з хати не треба виходити, спробуйте тоді проаналізувати з дитиною, яка є потреба вдома, чого потребують  рідні, а найчастіше – це любові та уваги з нашого боку, правда ж? Якщо навчите дитину бачити реальні дари,то повірте , це буде великий дар на майбутнє. Бо таким є справжнє свято Миколая. Святий не робив пустих подарунків: «Хочу», він бачив реальну людську потребу.

Тож  сподіваюся, що у цьому часі Ви зробили потрібний дар разом з дітьми, бо ви для них є найкращим прикладом.  Наступне важливо свято попереду – Ви ще маєте час для Див. Та й, зрештою, кожний новий день може служити для нового доброго вчинка.

P. S . Звичайно, мандаринки під подушкою ніколи не будуть зайві.

© Бачинська Василина