Головна > Блог > Блоги > Час див не закінчився...

Не так давно закінчилися різдвяні свята. Хтось, навіть, може скаже, що закінчився час див. Можу точно сказати, що час різдвяних див закінчився, але час Дива постійно є тут і залежить від нас. Хочу, щоб кожен з нас запитав у себе, чи почерпнув щось нове впродовж цих свят, чи створив якесь диво. Чого навчився, а що залишив у минулому, що відпустив, а що знайшов, що  прийшло,  що відкрилося очам і серцю. Звісно,  ці свята і є найбільшим чудом, але чи відкрили ми  щось нове для себе?

Кожного дня Бог дає нам шанс пізнати нове, пізнати себе і Його. Для цього посилає нам різних провідників до Нього. Це люди,  книжки, чисті серця, світ, пригоди, самотність, ідеї, натхнення. Це все йде від Нього.

Таким провідниками можемо бути і ми. Особливо старші брати чи сестри, вчителі, наставники і,  що є  найважливіше, такими провідниками до Бога повинні бути батьки. Як за  цей час ви показали дітям цю вашу діяльність як провідника, як вплинули, яку дивовижу придумали?

Думаю, часто традиції, власний досвід, хороша книжка чи люди  допомагають та вказують нам, що  як і де нам треба зробити, особливо, якщо ми стоїмо на роздоріжжі.

Але, як на мене, бути  провідником не означає просто сходити з дитиною до церкви чи подарувати якусь класну книгу, але й  означає постійне право на творіння якихось таких малих дивовиж, які ви точно можете робити для своїх близьких. Бути провідником – це як бути хорошим режисером. Ви не повинні говорити, що саме, де і як повинна зробити людина, ви повинні створити такі шляхи і такі умови, щоб ця людина сама зробила те, що ви хочете їй відкрити. Тоді точно буде відчуття того, що без вас нічого не було б, але з’явиться відчуття Колумба-відкривача. Прокладіть можливі шляхи до пізнання істини, прокладіть шляхи  до гарних книг, які би могли наповнити дитину, прокладіть шлях до Див і до Бога, дитина піде сама, але буде знати, що без вас нічого не було б.

Відривайте свої серця до нових шляхів і знайте, що за вами завжди пильнує, але постійно дає вибір наш небесний Батько.

© Василина Бачинська